Рада з питань судової реформи

У Києві відбувся V Судовий форум

«Ми будемо доволі агресивно реагувати на можливі прояви впливу на Вищу раду правосуддя, бо це є одним із елементів захисту суддівської незалежності» - Ігор Бенедисюк, голова ВРЮ, Член Ради з питань судової реформи

03.10.2016

 

Під час V Судового форуму 30 вересня 2016 року ключовим питанням обговорення стали зміни до Конституції України щодо правосуддя.

Тема конституційно-судової реформи  стала предметом обговорення під час першої сесії між представниками різних гілок влади та громадянського суспільства.

З вітальним словом до учасників звернулися організатори форуму: президент Асоціації правників України Денис Бугай, член Ради з питань судової реформи при Президентові України, голова Комітету АПУ з процесуального права, керуючий партнер LCF Анна Огренчук, координатор Проекту ЄС «Підтримка реформ у сфері юстиції в Україні» Довидас Віткаускас.

Учасники форуму висловили свої думки з приводу переваг та можливих недоліків змін до Основного закону, що набули чинності 30 вересня 2016 року. Під час дискусії виступили заступник Глави Адміністрації Президента України, координатор Ради з питань судової реформи Олексій Філатов, Голова Верховного Суду України Ярослав Романюк,  Голова Вищої ради юстиції Ігор Бенедисюк, Голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Сергій Козьяков, Голова Вищого господарського суду України Богдан Львов,  в.о. Голови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних i кримінальних справ Станіслав Кравченко.

У ході обговорення було наголошено на численних перевагах конституційної реформи, серед яких деполітизація, впровадження реальних механізмів зміцнення незалежності судової влади, посилення ролі органів, відповідальних за суддівську кар’єру, встановлення дієвих антикорупційних запобіжників, а саме: непідтвердження легальності джерел походження майна як підстава для звільнення судді; прозорий конкурс на будь-яку посаду судді; створення при Вищій кваліфікаційній комісії суддів України громадського органу – Громадської ради доброчесності, яка сприятиме Комісії у встановленні відповідності судді або кандидата на посаду судді критеріям професійної етики та доброчесності; моніторинг способу життя судді; подання нових, обов’язкових для судді та кандидата на посаду судді декларацій – декларацій доброчесності та декларацій родинних зв’язків тощо.

«По-перше, і головне, йдеться про забезпечення деполітизації і незалежності судової влади. Це не самоціль, а головний інструмент для отримання якісного правосуддя в країні, – відзначив Олексій Філатов. – Відсьогодні усі повноваження Верховної Ради України найбільш політичного з усіх політичних органів, щодо призначення, переведення та звільнення суддів, надання згоди на затримання чи перебування під вартою вилучаються. Події у Верховній Раді за останні два роки, думаю, продемонстрували, наскільки це важливо. Призначення здійснюватиме Президент України виключно на підставі подання Вищої ради правосуддя. І це має забезпечити суто церемоніальну роль Глави держави в цьому процесі».

Суд відсьогодні має утворюватися лише законом. Проект цього закону має вносити Президент, перед цим провівши консультації із Вищою радою правосуддя. Таким чином, забезпечується баланс між Президентом і парламентом та участь самої судової влади у законодавчому процесі.

Крім того, не менш важливими новаціями є посилення відповідальності суддівського корпусу перед суспільством: обмеження суддівського імунітету до функціонального, введення обов’язку судді підтвердити законність походження майна, впровадження конкурсних процедур на всі посади суддів тощо. Третій важливий блок змін стосується формування органів суддівського врядування, створення Вищої ради правосуддя як незалежного професійного органу, сформованого за принципом політичної нейтральності та належності його членів до правничих професій. Більшість у цьому органі належатиме суддям, обраним суддями.

На думку Ярослава Романюка, вказані зміни вже давно назріли і можуть сприяти покращенню ситуації в судовій системі країни. Я.Романюк погодився, що позбавлення політичного впливу на ситуацію в судовій системі є ключовим надбанням реформи. Водночас на його думку, слід звернути увагу на необхідність відновлення авторитету судової влади.

Попри те, що саме політикум вплинув на значне зменшення довіри українського суспільства до усіх суддів і судової влади та неоднозначне сприйняття суддями необхідності проходити знову конкурс на усі суддівські посади та первинне кваліфікаційне оцінювання, Голова Верховного Суду України висловив впевненість, що переважна більшість суддів з гідністю пройдуть усі визначені законодавством нові процедури. Я.Романюк також підтримав запровадження інституту конституційної скарги та впровадження адвокатської монополії в судах, які є лише арбітрами у суспільних спорах, зауваживши, що якість представництва інтересів громадян, безумовно, відобразиться на справедливості правосуддя.

Голова Верховного Суду України, втім, висловив зауваження щодо запропонованого механізму переходу з чотириланкової до триланкової системи судів, формування Верховного Суду та інших новел законодавства. Окрему увагу він приділив створенню Вищої ради правосуддя, зазначивши, що широкі та життєво важливі повноваження цього органу суддівського врядування можуть зумовити ризик його політичної вразливості, наголосивши, що можливість здійснення такого впливу на орган залежатиме від багатьох факторів: культури політикуму, якісного складу цього органу тощо.

«Ми дійсно сьогодні переживаємо історичний момент, – наголосив Голова Вищої ради юстиції Ігор Бенедисюк. – Створення Вищої ради правосуддя і наділення її широкими повноваженнями щодо суддівського врядування – не панацея, але шанс на незалежність для судової системи. До цього часу розпорошеність повноважень між різними органами у сфері судової влади або й їх відсутність не давала можливості судовій системі ні самоочищуватися, ні формуватися належним чином. Позбавлення політичного впливу судової системи мені видається найбільшим досягненням цієї судової реформи. Ми нарешті отримали повноваження, які дають змогу не Вищій раді правосуддя, а саме судовій системі впливати на важливі процеси врядування. Присутність у її складі представників інших юридичних професій дає можливість здійснювати контроль за діяльністю Вищої ради правосуддя».

І.Бенедисюк також висловив занепокоєння тим, що наділення Вищої ради правосуддя значними повноваженнями у сфері суддівського врядування може призвести до пошуку політичними силами способів вплинути на цей орган. «Ми вбачаємо перестороги в тому, що будуть певні спроби впливати на Вищу раду правосуддя, – зазначив Голова ВРЮ. –Я можу відповідально сказати, що досі такого впливу не було. Але зараз ми будемо доволі агресивно реагувати на можливі прояви впливу на Вищу раду правосуддя, бо це є одним із елементів захисту суддівської незалежності».

Ігор Бенедисюк нагадав, що захист суддівської незалежності буде одним із повноважень Вищої ради правосуддя і законодавство наділяє цей орган значним інструментарієм для здійснення цієї функції, який ВРП має намір використовувати для забезпечення діяльності судової системи як незалежної гілки влади.

«Одна з надважливих функцій Вищої ради правосуддя – гарантування суддівської незалежності, – наголосив Ігор Бенедесюк. – Ми будемо намагатися в будь-який спосіб створювати умови для того, щоб у суспільстві навіть не виникало думки про те, що хтось може тиснути на суддю. Посилення ролі прес-центру судової влади – одне з пріоритетних завдань на цьому етапі. Має бути взаємодія між судами, має з’явитись голос судової влади, який оперативно відповідатиме, в тому числі, на закиди щодо суддівської незалежності».

За матеріалами Вищої ради юстиції http://www.vru.gov.ua/news/1824 

Форма зворотнього зв’язку

Дякуємо, що приєдналися!